Бизнес Ресурс

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про ріелторську діяльність» документ 8781 від 07.07.2011

Положення цього Закону поширюються на відносини, що виникають при організації ріелторської діяльності та у процесі надання суб'єктами ріелторської діяльності послуг фізичним та юридичним особам (далі – споживачі ріелторських послуг) на території України щодо здійснення ними правочинів з нерухомим майном (далі – нерухомість)

2011-11-22 12:03

Проект

Вноситься Народним

депутатом України

Прасоловим І.М.

 

Закон УкраЇни

«Про ріелторську діяльність»

 

Цей Закон визначає правові засади здійснення ріелторської діяльності в Україні з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб – споживачів ріелторських послуг, забезпечення належного рівня професійної діяльності учасників ринку ріелторських послуг.

 

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Сфера дії Закону

1. Положення цього Закону поширюються на відносини, що виникають при організації ріелторської діяльності та у процесі надання суб'єктами ріелторської діяльності послуг фізичним та юридичним особам (далі – споживачі ріелторських послуг) на території України щодо здійснення ними правочинів з нерухомим майном (далі – нерухомість).

2. Це Закон не поширюється на:

1) відчуження нерухомості відповідно до законодавства про приватизацію;

2) правочини, які здійснюються власниками або користувачами нерухомості самостійно;

3) діяльність, яка підпадає під визначення ріелторської діяльності у розумінні цього Закону та здійснюється державними органами (підприємствами, установами та/або організаціями), їх підрозділами та посадовими особами, уповноваженими законом на надання послуг, які підпадають під визначення ріелторських послуг у розумінні цього Закону.

 

Стаття 2. Законодавство про ріелторську діяльність

1. Здійснення ріелторської діяльності регулюється цим Законом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, що не суперечать цьому Закону.

2. У разі, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 3. Ріелторська діяльність

1. Ріелторською діяльністю є підприємницька діяльність, яка полягає в наданні визначених цим та іншими законами України послуг споживачам ріелторських послуг при здійсненні ними операцій з нерухомістю та/або реалізації ними прав на нерухомість.

2. Ріелторська діяльність може здійснюватись лише суб'єктами ріелторської діяльності.

3. Суб’єктам ріелторської діяльності дозволяється здійснювати виключно ріелторську діяльність, а також видавничу, навчальну та іншу діяльність, якщо здійснення таких видів діяльності пов’язане з ріелторською діяльністю.

Вичерпний перелік видів діяльності, які можуть здійснювати суб‘єкти ріелторської діяльності визначається Ріелторською палатою України з урахуванням цього Закону.

 

Стаття 4. Ріелтор

1. Ріелтором може бути будь-яка дієздатна фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», пройшла професійну підготовку та підвищення кваліфікації ріелторів відповідно до цього Закону, склала відповідний кваліфікаційний іспит, за підсумками чого отримала відповідні кваліфікаційні документи ріелтора та зареєстрована в Реєстрі ріелторів.

2. Ріелтором не може бути особа, яка має непогашену судимість за корисливі злочини.

3. Ріелтор має здійснювати ріелторську діяльність у складі юридичної особи - суб'єкта ріелторської діяльності або як фізична особа – підприємець.

4. Ріелтору забороняється здійснювати ріелторську діяльність у складі двох та більше юридичних осіб - суб'єктів ріелторської діяльності або працювати в складі юридичної особи - суб'єкта ріелторської діяльності, одночасно здійснюючи ріелторську діяльність як ріелтор – підприємець. Порушення цієї вимоги є підставою для анулювання Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора.

 

Стаття 5. Суб’єкти ріелторської діяльності

1. Суб'єктами ріелторської діяльності є зареєстровані у встановленому законодавством порядку фізичні особи – підприємці, які набули статусу ріелтора та отримали Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності, виданий відповідно до цього Закону, та юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, у складі яких на постійній основі працює не менше двох ріелторів, та які отримали Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності, виданий відповідно до цього Закону.

2. Керівником юридичної особи – суб‘єкта ріелторської діяльності може бути лише ріелтор.

3. Слово «ріелтор» та похідні від нього дозволяється використовувати у назвах лише тих юридичних осіб, які діють відповідно до вимог цього Закону.

 

Стаття 6. Реєстр ріелторів та Реєстр суб'єктів ріелторської діяльності

1. Відомості про всіх осіб, які набули статусу ріелтора, вносяться до Реєстру ріелторів.

2. Відомості про осіб, які набули статусу суб'єкта ріелторської діяльності вносяться до Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності.

3. Суб'єкти ріелторської діяльності мають право на здійснення ріелторської діяльності лише після включення їх до Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності.

4. Суб'єктам ріелторської діяльності, включеним до Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності, видається Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності.

5. Реєстр ріелторів та Реєстр суб'єктів ріелторської діяльності веде Ріелторська палата України.

6. Реєстр ріелторів є базою даних, що містить інформацію про прізвище, ім'я та по-батькові ріелтора, дату видачі та номер Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора, назву навчального закладу (підприємства, установи, організації), що здійснював професійну підготовку ріелтора, інформацію про підвищення кваліфікації, інформацію щодо зупинення дії Кваліфікаційного свідоцтва, найменування суб'єкта ріелторської діяльності, в складі якого працює ріелтор, інформацію про членство в регіональних громадських організаціях ріелторів, визначені у Положенні «Про Реєстр ріелторів», інші дані про ріелтора, що мають суттєве значення для здійснення контролю за виконанням ним законодавства про ріелторську діяльність.

7. Реєстр суб'єктів ріелторської діяльності є базою даних, що містить інформацію про суб'єкти ріелторської діяльності, які отримали сертифікати, дату їх видачі, місцезнаходження суб'єкта ріелторської діяльності, інформацію про склад ріелторів суб'єкта ріелторської діяльності визначені у Положенні «Про Реєстр ріелторів» та інші дані про суб‘єкт ріелторської діяльності, що мають суттєве значення для здійснення контролю за виконанням ним законодавства про ріелторську діяльність.

8. Положення «Про реєстр ріелторів» та положення «Про Реєстр суб`єктів ріелторської діяльності» , а також порядок видачі довідок про інформацію, яка міститься у цих Реєстрах визначається Ріелторською палатою України.

За включення до Реєстру ріелторів та Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності та внесення змін до нього стягується плата в розмірі, який встановлює Ріелторська палата України.

9. Реєстр ріелторів та Реєстр суб'єктів ріелторської діяльності розміщуються на сайті Ріелторської палати України в мережі Інтернет з забезпеченням вільного доступу до інформації, яка в них міститься.

 

Стаття 7. Професійна підготовка та підвищення кваліфікації ріелторів

1. Професійна підготовка ріелторів здійснюється навчальними закладами (підприємствами, установами чи організаціями), які уклали договори про співробітництво у професійній підготовці ріелторів з Ріелторською палатою України. Ріелторська палата України повинна сприяти створенню конкурентного середовища серед навчальних закладів (підприємств, установ чи організацій), які здійснюють професійну підготовку ріелторів.

2. Професійна підготовка ріелторів складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації, які затверджуються за погодженням з Рієлторською палатою України, та складання кваліфікаційного іспиту. Ріелторська палата України здійснює контроль за якістю професійної підготовки ріелторів.

3. Ріелтори зобов'язані не рідше одного разу на три роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора.

4. Підвищення кваліфікації може відбуватися шляхом навчання в навчальних закладах (підприємствах, установах чи організаціях) або за альтернативними формами (семінари, конференції, тощо), що визначаються Ріелторською палатою України.

5. Ріелторська палата України веде перелік навчальних закладів (підприємств, установ чи організацій), які здійснюють професійну підготовку та підвищення кваліфікації ріелторів, формує Кваліфікаційну комісію, встановлює форми кваліфікаційних документів ріелторів, здійснює контроль за якістю професійної підготовки та підвищенням кваліфікації ріелторів, має право визначати вимоги для альтернативних форм підвищення кваліфікації, сприяє створенню конкурентного середовища в сфері професійної підготовки та підвищення кваліфікації ріелторів.

 

Стаття 8. Кваліфікаційні документи ріелтора

1. Кваліфікаційне свідоцтво ріелтора є документом, що підтверджує здатність фізичної особи на заняття ріелторською діяльністю на території України. Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва ріелтора приймається Кваліфікаційною комісією Ріелторської палати України на підставі результатів кваліфікаційного іспиту за наслідками відповідного професійного навчання.

Форма Кваліфікаційного свідоцтва визначається Рієлторською палатою України.

2. Підвищення кваліфікації ріелтора підтверджується Свідоцтвом про підвищення кваліфікації.

Рішення про видачу Свідоцтва про підвищення кваліфікації приймається Кваліфікаційною комісією Ріелторської палати України на підставі результатів кваліфікаційного іспиту за наслідками відповідного підвищення кваліфікації.

Форма Свідоцтва про підвищення кваліфікації Ріелторською визначається палатою України.

3. Зупинення дії Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора відбувається у разі порушення ним вимог цього Закону щодо обов‘язкового підвищення кваліфікації та в інших випадках, визначених Ріелторською палатою України.

Відомості про зупинення дії Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора вносяться до Реєстру релторів.

 

Стаття 9. Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності

1. Сертифікат суб‘єкта ріелторської діяльності є документом, який підтверджує його право на зайняття ріелторською діяльністю.

У Сертифікаті суб'єкта ріелторської діяльності зазначаються найменування суб'єкта ріелторської діяльності, його місцезнаходження, дата видачі, термін дії Сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності.

2. Сертифікати суб'єкта ріелторської діяльності видаються відповідно до порядку, встановленого Ріелторською палатою України.

Для отримання Сертифікату суб'єкта ріелторської діяльності подаються наступні документи:

1) заява про видачу Сертифіката встановленої форми;

2) нотаріально посвідчені копії установчого документа (для юридичних осіб), документа про державну реєстрацію як юридичної особи або як фізичної особи - підприємця;

3) інформація про ріелторів, які працюють у складі юридичної особи – суб’єкта ріелторської діяльності, з нотаріально посвідченими копіями кваліфікаційних документів ріелторів, зазначених у довідці.

3. Розгляд документів та видача Сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності відбувається у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати реєстрації поданого суб'єктом господарювання повного пакету документів.

4. Ріелторська палата України має право відмовити у видачі Сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності лише в разі подання суб'єктом господарювання неповного пакету документів, або недостовірності хоча б одного з поданих документів.

5. Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності видається строком на п'ять років.

Сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності набуває чинності з дня його видачі, зазначеної в Сертифікаті.

У день видачі сертифікати інформація про суб‘єкта ріелторської діяльності вноситься до Реєстру суб‘єктів ріелторської діяльності.

6. Суб'єкт ріелторської діяльності повинен в 30-ти денний термін з моменту прийняття відповідного рішення повідомити Ріелторську палату України про зміни у відомостях, які містяться у Сертифікаті суб’єкта ріелторської діяльності, для його заміни та внесення відповідних змін до Реєстру суб‘єктів ріелторської діяльності.

 

Стаття 10. Регулювання ріелторської діяльності

1. Система регулювання ріелторської діяльності складається з державного регулювання та контролю та самоврядного регулювання, яке здійснюється громадськими організаціями ріелторів та їх об'єднаннями у порядку, визначеному цим Законом.

2. Система регулювання ріелторської діяльності забезпечує формування та розвиток інфраструктури ринку нерухомості в Україні, об'єктивність та законність її проведення, функціонування конкурентного середовища серед суб'єктів ріелторської діяльності, які проводять ріелторську діяльність, впровадження в практику ріелторської діяльності міжнародних норм і правил та виконання інших завдань, визначених цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

3. Державне регулювання ріелторської діяльності здійснюється шляхом:

1) прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів;

2) контролю за дотриманням суб‘єктами ріелторської діяльності вимог законодавства;

3) створення системи захисту прав споживачів ріелторських послуг і контролю за дотриманням цих прав суб‘єктами ріелторської діяльності;

4) контролю за діяльністю Ріелторської палати України та інших самоврядних організацій, які діють у цій сфері;

5) проведення інших заходів щодо державного регулювання та контролю.

4. Державне регулювання та контроль за ріелторською діяльністю здійснюють відповідні державні органи у межах їх компетенції, визначеної законом.

 

РОЗДІЛ II

САМОРЕГУЛЮВАННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

 

Стаття 11. Професійні організації ріелторів

1. Професійні організації ріелторів сприяють підвищенню професійного рівня ріелторів, захищають соціальні та професійні права ріелторів, вносять пропозиції щодо подальшого вдосконалення ріелторської діяльності, виконують інші повноваження, передбачені їх статутами та положеннями.

2. Професійні організації ріелторів створюються та діють відповідно до законодавства.

 

Стаття 12. Ріелторська палата України

1. З метою забезпечення професійного самоврядування ріелторів, координації їх діяльності, налагодження взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судовими органами, користувачами ріелторських послуг, а також для вирішення інших питань у сфері ріелторської діяльності в Україні на добровільних засадах створюється та діє Всеукраїнська спілка професійних громадських організацій ріелторів «Ріелторська палата України», що заснована всеукраїнськими та регіональними професійними громадськими організаціями ріелторів.

Порядок вступу до Ріелторської палати України, виходу та виключення з неї визначається Статутом Ріелторської палати України.

2. Ріелторська палата України є саморегулівною організацією ріелторів, яка має відповідати таким вимогам:

1) у складі даної організації повинні бути всеукраїнські професійні громадські організації ріелторів (міські або обласні), які представляють не менше 2/3 адміністративно-територіальних одиниць України;

2) не менш ніж 90 % членів, які входять до складу професійних громадських організацій ріелторів, повинні здійснювати ріелторську діяльність.

3. Ріелторська палата України створюється відповідно до законодавства України про об’єднання громадян та діє на підставі Статуту та цього Закону з метою виконання завдань, визначених цим Законом та її Статутом.

На території України діє лише одна Ріелторська палата України, місцезнаходженням якої є місто Київ.

Використання словосполучення «Ріелторська палата України» в назвах інших юридичних осіб забороняється.

4. Ріелторська палата України є неприбутковою організацією.

Джерелами формування коштів та майна Ріелторської палати України є вступні та членські внески, плата за внесення в Реєстри та їх ведення, інші доходи та надходження, отримання яких не суперечить законодавству України.

6. Ріелторська палата є юридичною особою, має свої печатку, штамп, символіку та іншу атрибутику, бланк та рахунки в банківських установах, веде відповідний облік та звітність.

7. Державні органи сприяють Ріелторській палаті України у виконанні нею завдань, визначених цим Законом та Статутом.

 

Стаття 13. Повноваження Ріелторської палати України

Ріелторська палата України відповідно до цього Закону:

1) об'єднує зусилля професійних громадських організацій ріелторів для захисту прав та законних інтересів ріелторів, суб'єктів ріелторської діяльності, користувачів ріелторськими послугами та інших осіб у сфері ріелторської діяльності, забезпечення правових гарантій їх діяльності;

2) розробляє методичні рекомендації, програми з навчання та підвищення кваліфікації, інші нормативно-правові акти з питань ріелторської діяльності в межах відповідно до цього Закону;

3) представляє та захищає інтереси ріелторів та суб‘єктів ріелторської діяльності у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судовими органами, міжнародними організаціями;

4) утворює постійно діючий Третейський суд та сприяє його роботі;

5) здійснює контроль за якістю професійної підготовки ріелторів та підвищенням їх кваліфікації, у тому числі здійснює сертифікацію суб’єктів ріелторської діяльності, розробляє та затверджує програми підготовки ріелторів та порядок здачі кваліфікаційних іспитів, веде Реєстр ріелторів та Реєстр суб'єктів ріелторської діяльності, здійснює контроль за дотриманням суб'єктами ріелторської діяльності та ріелторами вимог цього Закону. У випадках, передбачених цим Законом, застосовує санкції до суб'єктів ріелторської діяльності та ріелторів, розглядає скарги на дії чи бездіяльність суб'єктів ріелторської діяльності;

6) забезпечує взаємодію професійної ріелторської спільноти з професійними громадськими організаціями, що діють на суміжних ринках;

7) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та свого Статуту.

 

Стаття 14. Органи управління Ріелторської палати України

1. Органами управління Ріелторської палати України є Рада, Правління, Комісії та Виконавча дирекція.

2. Вищим керівним органом Ріелторської палати України є Рада, загальна кількість членів якої становить десять осіб.

Рада формується шляхом делегування до її складу представників органів державної влади, а також, в порядку, визначеному Статутом Ріелторської палати, шляхом делегуваня представників професійних громадських організацій ріелторів – членів Ріелторської палати.

Від органів влади до складу Ради делегують по одному представнику Міністерство юстиції України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Фонд державного майна України та Державне агентство земельних ресурсів України

3. Засідання Ради є правомочним у разі присутності на ньому не менше трьох четвертих членів Ради від їх загальної кількості. Рішення Ради приймаються двома третинами голосів від кворуму засідання Ради. Засідання Ради відбуваються не рідше одного разу на рік. Головування засіданнями Ради здійснює Голова Ради, який обирається не менш ніж двома третинами від загальної кількості членів Ради.

4. До повноважень Ради входить:

1) прийняття Статуту Ріелторської палати України та внесення до неї змін;

2) обрання та звільнення Правління та Голови Ради;

2) затвердження переліку комісій, їх структури, керівників та персонального складу;

3) заслуховування звітів комісій про виконання покладених на Ріелторську палату України повноважень за напрямами їх діяльності;

4) затвердження щорічного звіту Ревізійної комісії;

5) затвердження керівника Виконавчої дирекції та його звільнення, порядку роботи Виконавчої дирекції, її штатного складу та звітів про діяльність;

6) вирішення інших питань, визначених статутом Ріелторської палати.

5. Керівництво діяльністю Ріелторської палати України здійснює Правління.

Правління Ріелторської палати України формується відповідно до визначених Статутом Ріелторської палати України норм представництва в залежності від кількості професійних громадських організацій ріелторів.

Головування засіданнями Правління здійснює Голова Ради. Засідання Правління є правомочним у разі присутності на ньому не менше трьох четвертих її персонального складу. Рішення Правління приймаються двома третинами голосів від кворуму засідання Правління. Засідання Правління відбуваються не рідше одного разу на квартал. Правління Ріелторської палати України підзвітне та підконтрольне Раді.

6. Для виконання завдань Ріелторської палати за конкретними напрямками створюються постійні або тимчасові комісії.

7. Голова Ради, члени Ради, Правління та комісій Ріелторської палати України виконують свої обов'язки на громадських засадах.

8. До повноважень Виконавчої дирекції Ріелторської палати України належить організаційне забезпечення роботи Ради, Правління, комісій. Керівником Виконавчої дирекції є виконавчий директор. Виконавчий директор відповідає за створення належних умов для виконання своїх функціональних обов'язків Радою, Правлінням, комісіями Ріелторської палати України.

 

РОЗДІЛ ІIІ

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ РІЄЛТОРІВ,

СУБ'ЄКТІВ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА СПОЖИВАЧІВ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГ ПОСЛУГ

 

Стаття 15. Права ріелторів та суб‘єктів ріелторської діяльності

1. Ріелтори та суб‘єкти ріелторської діяльності під час здійснення ріелторської діяльності мають право:

1) надавати в межах своєї компетенції послуги при здійсненні угод з об'єктами нерухомості на ринку нерухомості у встановленому законодавством порядку;

2) доступу до об‘єкту нерухомості, який є предметом правочину, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для укладання, виконання чи припинення правочину;

3) рекламувати свою діяльність;

4) подавати запит та одержувати в порядку, встановленому законодавством, від органів, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухомість і угод з нею, і інших органів необхідну інформацію про об'єкти нерухомості та права на них, а також у рамках договору про надання ріелторських послуг інформацію про юридичних і фізичних осіб, що є сторонами угоди;

5) відмовлятись від надання ріелторських послуг у випадку ненадання споживачем інформації та документів, які є необхідними для надання ріелторських послуг, а також у випадку виникнення обставин, які перешкоджають здійсненню ріелторської діяльності у відповідності з цим Законом;

6) страхувати свою цивільну відповідальність, пов'язану з здійсненням ріелторської діяльності;

7) здійснювати інші права, визначені цим Законом та іншими законами України.

2. Ріелтори та суб‘єкти ріелторської діяльності мають право об'єднуватися в громадські організації за професійними ознаками, дотримуючись вимог цього Закону та інших законів України.

 

Стаття 16. Обов'язки ріелторів та суб'єктів ріелторської діяльності

1. Ріелтори та суб'єкти ріелторської діяльності під час здійснення ріелторської діяльності зобов'язані:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших законодавчих актів;

2) під час укладання, виконання та припинення правочинів з нерухомістю представляти права та законні інтереси споживача ріелторських послуг;

3) не допускати порушень прав та законні інтереси всіх сторін правочину з нерухомістю;

4) надавати ріелторські послуги всім споживачам ріелторських послуг без будь-якої дискримінації;

5) не вступати з споживачами ріелторських послуг у договірні відносини, умови яких встановлюють обмеження або допускають будь-яку дискримінацію у відношенні до учасників правочину щодо нерухомості;

6) інформувати споживача ріелторських послуг про законодавчі та інші нормативно-правові акти, що мають відношення до ринку нерухомості, та наслідки укладених ним правочинів;

7) не розголошувати інформацію, отриману в ході проведення угоди  та після її завершення, за винятком випадків, передбачених законом;

8) повідомляти споживача ріелторських послуг про будь-які свої (понад винагороду, одержувану від споживача ріелторських послуг) майнові інтереси в правочині щодо нерухомості;

9) забезпечувати споживача інформацією, необхідною для державної реєстрації угод з нерухомістю;

10) надавати споживачу ріелторських послуг достовірну  та повну інформацію щодо нерухомості, що є предметом правочину, прав на неї, власника та інших осіб, у разі якщо така інформація може бути отримана на законних підставах;

11) письмово відповідати на письмові звернення споживачів ріелторських послуг;

12) забезпечити ведення архіву виконаних договорів з надання ріелторських послуг і зберігання договорів протягом не менше трьох років з дати їх виконання;

13) вчасно та в повному обсязі надавати Ріелторській палаті України інформацію про зміни, що відбулися у суб'єкта ріелторської діяльності або ріелтора, які є суттєвими для контролю додержання ними вимог цього Закону;

14) безперешкодно надавати споживачам ріелторських послуг та іншим уповноваженим на це особам копії Сертифікатів суб'єкта ріелторської діяльності, Кваліфікаційних свідоцтв ріелторів та Свідоцтва про підвищення кваліфікації ріелторів, що працюють у штатному складі, інформацію про включення суб'єкта ріелторської діяльності до Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності, інформацію про включення ріелторів до Реєстру ріелторів;

15) забезпечувати збереження документів, які отримані під час проведення ріелторської діяльності від споживачів ріелторських послуг та/або інших осіб на період виконання ріелторської діяльності. Після закінчення робіт усі документи передаються споживачам ріелторських послуг;

16) не використовувати свої повноваження на шкоду споживача ріелторських послуг, якому та в інтересах якого надаються ріелторські послуги;

17) повідомляти споживача ріелторських послуг про неможливість надання таких послуг у разі виникнення обставин, які позбавляють суб'єкта ріелторської діяльності можливості надавати такі послуги;

18) всіма можливими законними засобами сприяти споживачам ріелторських послуг у реалізації ними своїх прав та законних інтересів відповідно до договору та цього Закону;

19) виконувати інші обов'язки, встановлені законом.

 

Стаття 17. Гарантії здійснення ріелторської діяльності

1. Професійні права, честь і гідність ріелтора, охороняються законом. Забороняється будь-яке незаконне втручання, в тому числі, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в діяльність суб'єкта ріелторської діяльності, зокрема з метою перешкоджання виконанню ними своїх обов'язків або спонукання до вчинення ними неправомірних дій, а також вимагання від ріелтора, суб'єкта ріелторської діяльності надання конфіденційної інформації, інформації, що становить комерційну таємницю, та/або інформації, що захищена Законом України “Про захист персональних даних”.

2. Порушення заборони, передбаченої частиною першою цієї статті, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

 

Стаття 18. Відповідальність суб'єктів ріелторської діяльності

1. Суб’єкт ріелторської діяльності відповідає перед споживачем ріелторських послуг та третіми особами за нанесення збитків своїми діями або бездіяльністю в результаті допущених порушень вимог цього Закону, інших законодавчих актів України.

2. У разі порушення суб'єктами ріелторської діяльності вимог цього Закону за рішенням Ріелторської палати України можуть бути застосовані такі санкції:

1) попередження;

2) зупинення Сертифікату суб’єкта ріелторської діяльності;

3) анулювання Сертифікату суб’єкта ріелторської діяльності.

3. Рішення Ріелторської палати України про застосування передбачених у частині другої цієї статті санкцій може бути оскаржене в судовому порядку.

 

Стаття 19. Анулювання Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора, зупинення та анулювання Сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності

1. Рішення про анулювання Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора  може бути прийнято Кваліфікаційною комісією Ріелторської палати України в порядку, визначеному Ріелторською палатою України, за письмовим поданням регіональної громадської організації ріелторів, Апеляційної комісії Ріелторської палати України, з таких підстав:

1) подання ріелтором заяви про анулювання Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора;

2) смерті ріелтора, оголошення його безвісно відсутнім або померлим; визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

3) засудження ріелтора за корисливий злочин;

4) порушення ріелтором заборони працювати в складі двох і більше юридичних осіб - суб’єктів ріелторської діяльності або поєднання праці в юридичній особі – суб'єкті ріелторської діяльності зі здійсненням ріелторської діяльності як фізичної особи-підприємця, якщо він протягом десяти робочих днів після попередження про необхідність припинення такого поєднання не припинив його;

5) з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційних документів;

6) непроходження ріелтором обов‘язкового підвищення кваліфікації протягом строку зупинення дії Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора.

У разі анулювання Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора відомості про таку особу виключаються з Реєстру ріелторів.

2. Дія Сертифікату суб'єкта ріелторської діяльності зупиняється:

1) за бажанням суб’єкта ріелторської діяльності на підставі його письмової заяви;

2) зменшення кількості ріелторів, які працюють у складі суб'єкта ріелторської діяльності на постійній основі, до менш ніж двох осіб;

3) невиконання ріелторами, які працюють у складі суб'єкта ріелторської діяльності, вимог щодо обов'язкового підвищення кваліфікації, встановлених цим Законом.

3. Рішення про анулювання Сертифіката суб‘єкта ріелторської діяльності приймається Кваліфікаційною комісією Ріелторської палати України в порядку, визначеному Ріелторською палатою України, за письмовим поданням громадської організації ріелторів, Апеляційної комісії Ріелторської палати України, у разі:

1) подання суб‘єктом ріелторської діяльності заяви про анулювання Сертифіката суб‘єкта ріелторської діяльності;

2) припинення юридичної особи - суб’єкта ріелторської діяльності;

3) анулювання Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора – фізичної особи –підприємця, виїзду його на постійне проживання за кордон;

4) закінчення строку дії Сертифіката ріелторської діяльності;

5) відсутності протягом більш ніж двох місяців у складі суб’єкта ріелторської діяльності двох або більше працюючих на постійній основі ріелторів;

6) неінформування або невчасне інформування (у термін до 30-ти календарних днів) суб'єктом ріелторської діяльності про зміни складу ріелторів, що заявлені ним для отримання Сертифікату суб’єкта ріелторської діяльності.

4. У разі анулювання Сертифіката суб’єкта ріелторської діяльності відомості про такий суб’єкт протягом одного робочого дня виключаються з Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності.

5. З дня виключення суб’єкта ріелторської діяльності з Реєстру суб'єктів ріелторської діяльності такий суб’єкт втрачає право на здійснення ріелторської діяльності. Порядок зупинення права на зайняття ріелторською діяльністю визначається Ріелторською палатою України.

 

Стаття 20. Права споживачів ріелторських послуг

1. Споживачі ріелторських послуг мають право:

1) вільно вибирати суб’єкта ріелторської діяльності;

2) перевіряти повноваження суб’єкта ріелторської діяльності;

3) одержувати від суб’єкта ріелторської діяльності інформацію про правочин відповідно до умов укладеного між ними договору про надання ріелторських послуг;

4) звертатися з питань порушення їх прав як споживачів ріелторських послуг до органів захисту прав споживачів, судових органів, Ріелторської палати України, професійних об’єднань ріелторів, інших громадських організацій, утворених в порядку, встановленому законодавством;

5) контролювати виконання суб’єктом ріелторської діяльності умов договору.

2. Споживачі ріелторських послуг можуть мати інші права, передбачені законодавством.

 

Стаття 21. Обов'язки споживачів ріелторських послуг

1. Споживачі ріелторських послуг зобов'язані:

1) здійснювати свої обов'язки, утримуючись від заподіяння шкоди третім особам і їх майну;

2) надавати суб’єкту ріелторської діяльності належним чином оформлені документи, що містять повну та достовірну інформацію про об'єкт нерухомості, права на нього, а також про себе та інших осіб, які мають права на це майно.

Невиконання або неналежне виконання споживачем ріелторьских послуг цього обов’язку звільняє суб’єкта ріелторьскої діяльності від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачу ріелторських послуг чи третім особам, внаслідок правовмірних дій ріелтора, які він вчиняв на підставі наданої інформації;

3) сприяти суб’єкту ріелторської діяльності у якнайшвидшому і повному виконанні зобов'язань ріелтора за договором.

2. Споживачі ріелторських послуг також можуть мати інші обов'язки, передбачені законодавством.

 

Стаття 22. Вирішення спорів, пов‘язаних з ріелторською діяльністю

1. Спори, пов'язані з ріелторською діяльністю, вирішуються в судовому порядку.

 

РОЗДІЛ ІV

РІЕЛТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

Стаття 23. Види ріелторської діяльності

1. Ріелторська діяльність може здійснюватись шляхом надання наступних ріелторських послуг:

1) брокерська діяльність на ринку нерухомості;

2) діяльність з організації торгів нерухомістю;

3) діяльність з надання інформаційних і консультаційних послуг на ринку нерухомості;

4) діяльність з управлінню нерухомістю;

5) діяльність з проведенню ріелторської експертизи.

 

Стаття 24. Брокерська діяльність на ринку нерухомості

1. Брокерською діяльністю на ринку нерухомості визнається здійснення суб’єктом ріелторської діяльності угод з нерухомістю за дорученням клієнтів на підставі договорів доручення або комісії, включаючи знаходження контрагентів з метою наступного укладення між ними відповідних договорів, складання та підписання необхідних документів.

 

Стаття 25. Діяльність з організації торгів нерухомістю

1. Діяльністю з організації торгів нерухомістю визнається надання суб’єктом ріелторської діяльності послуг з організації та проведення публічних торгів об'єктами нерухомості (або правами на них), включаючи послуги, що сприяють належному укладанню та/або виконанню відповідних договорів, у тому числі:

1) послуг з інформаційного забезпечення учасників торгів (публікація в друкованих виданнях повідомлення про проведення торгів, включаючи визначення часу, місця та форми торгів, їх предмет, порядок проведення, порядок оформлення участі в торгах, а також відомості про початкову ціну), надання інформації про об'єкти нерухомості, ціни на них, іншої необхідної інформації;

2) консультаційних послуг, послуг з оформлення документів, пов'язаних з торгами нерухомістю;

3) послуг щодо належного і безпечного проведення розрахунків згідно з укладеними договорами, за винятком таких послуг, надання яких допускається винятково при наявності ліцензії на право здійснення банківської діяльності.

2. При організації та проведенні публічних торгів об'єктами нерухомості суб’єкт ріелторської діяльності діє на підставі договору доручення або комісії із власником нерухомості або власником майнового права.

 

Стаття 26. Діяльність з надання інформаційних і консультаційних послуг на ринку нерухомості

1. Діяльністю з надання інформаційних і консультаційних послуг визнається діяльність суб’єкта ріелторської діяльності по забезпеченню споживача ріелторських послуг інформацією про об'єкти нерухомості, по аналізу та прогнозу стану ринку нерухомості, його учасників, надання послуг з вивчення кон'юнктури ринку, консультування в області законодавства, що регулює ринок нерухомості, організація, поширення реклами об'єктів нерухомості, формування баз даних, надання рекомендацій з вибору сторін і посередників в правочині, інших послуг, що супроводжують цивільний обіг нерухомості.

2. Ріелторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших документів.

 

Стаття 27. Діяльність з управління нерухомістю 

1. Діяльністю з управління нерухомістю визнається здійснення суб’єктом ріелторської діяльності від свого імені управління за винагороду переданими йому у володіння об’єктами нерухомості, які належать на правах власності іншій особі в інтересах такої особи або в інтересах зазначених нею третіх осіб.

2. Діяльність суб’єкта ріелторської діяльності з управління нерухомістю не може передбачати виникнення у такого суб’єкта права довірчої власності на зазначене майно.

3. Порядок здійснення діяльності з управління нерухомістю визначається Цивільним кодексом України, законом та договором управління нерухомістю.

 

Стаття 28. Діяльність з проведення ріелторської експертизи 

1. Діяльністю з проведення ріелторської експертизи визнається послуга, яка надається суб'єктами ріелторської діяльності споживачам ріелторських послуг та полягає:

1) у дослідженні стану правовстановлюючих, технічних та інших документів щодо нерухомості, визначення їх повноти та відповідності вимогам чинного законодавства;

2) у визначенні ринкової ціни нерухомості на момент проведення ріелторської експертизи з урахуванням стану ринку нерухомості.

2. Ріелторська експертиза проводиться суб’єктом ріелторської діяльності за умов дотримання ним принципів незалежності та інших вимог цього Закону.

3. Проведення ріелторської експертизи є обов’язковим стосовно нерухомості усіх форм власності, що продається за участю суб’єкта ріелторської діяльності, крім державної, та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

4. Результат ріелторської експертизи оформлюється письмовим документом, в якому визначається ринкова ціна нерухомості, фактичний стан правовстановлюючих, технічних та інших документів щодо об‘єкту нерухомості, їх повнота та відповідність вимогам чинного законодавства, засвідчений підписом та печаткою суб'єкта ріелторської діяльності, який надається споживачу ріелторських послуг.

Використання іншої назви документу про ріелторську експертизу, крім назви «Висновок ріелторської експертизи», забороняється.

5. Проведення експертизи нерухомості у ході судового розгляду, а також у справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства, визначається відповідним законодавством.

 

РОЗДІЛ V

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ РІЕЛТОРСЬКИХ ПОСЛУГ 

 

Стаття 29. Надання ріелторських послуг

1. Ріелторські послуги надаються суб‘єктами ріелторської діяльності, які набули права на її здійснення відповідно до цього Закону.

2. Надання суб’єктом ріелторської діяльності послуг споживачам ріелторських послуг здійснюється на підставі письмових договорів, що укладаються між ними, порядок укладання, виконання, зміни та розірвання яких повинні відповідати порядку, передбаченому законодавством України.

3. Наявність належно укладеного між суб’єктом ріелторської діяльності і споживачем його послуг договору надає суб’єкту ріелторської діяльності право діяти в інтересах споживача в межах, визначених у самому договорі, без довіреності, якщо законодавством спеціально не обумовлена вимога про необхідність наявності спеціального доручення на право здійснення відповідних дій в інтересах особи, що видала таке доручення.

 

Стаття 30. Підстави відмови в наданні ріелторських послуг 

1. Суб'єкт ріелторської діяльності зобов'язаний відмовити в наданні ріелторських послуг, а у випадку укладення договору про надання ріелторських послуг достроково його розірвати, в разі:

1) якщо результат, якого бажає споживач ріелторських послуг, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними;

2) якщо споживач ріелторських послуг надає неправдиву інформацію або відмовляється надавати достовірну інформації та документи, які є необхідними для надання ріелторських послуг;

3) якщо надання ріелторських послуг може призвести до розголошення відомостей, таємниця яких охороняється законами України;

4) якщо надання ріелторських послуг може суперечити власним інтересам суб'єкта ріелторської діяльності або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам.

У цьому випадку ріелторські послуги можуть бути надані, а укладений договір не підлягає обов'язковому розірванню, якщо споживачу ріелторських послуг повідомлено про можливий конфлікт інтересів та споживач погодився на надання ріелторських послуг суб'єктом ріелторської діяльності за таких умов.

5) у разі виключення суб‘єкта ріелторської діяльності з Реєстру суб‘єктів ріелторської діяльності;

6) в інших випадках, визначених законодавством.

2. У випадку відмови в наданні ріелторських послуг суб'єкт ріелторської діяльності зобов'язаний зберігати конфіденційність інформації, що отримана ним від особи, яка звернулася за наданням ріелторських послуг.

 

Стаття 31. Умови, обов'язкові для включення до договору про надання ріелторських послуг 

1. Договір, що укладається суб’єктом ріелторської діяльності зі споживачем ріелторських послуг, повинен включати в обов'язковому порядку відомості про включення суб‘єкта ріелторської діяльності до Реєстру суб’єктів ріелторської діяльності.

2. Договір, що укладається суб’єктом ріелторської діяльності зі споживачем ріелторських послуг, повинен точно та повно визначати конкретний перелік послуг, обов'язок надання яких покладається на суб’єкта ріелторської діяльності, відповідальність сторін, а також межі повноважень суб’єкта ріелторської діяльності у представленні інтересів споживача ріелторських послуг у відносинах суб’єкта ріелторської діяльності із третіми особами. Обов'язковою умовою договору, що укладається суб’єктом ріелторської діяльності зі споживачем ріелторських послуг, є вказівка на розмір винагороди, що сплачується суб’єкту ріелторської діяльності за виконані послуги в грошовій формі.

 

Стаття 32. Виконання договору суб’єктом ріелторської діяльності

1. При виконанні укладеного зі споживачем ріелторських послуг договору суб’єкт ріелторської діяльності зобов'язаний діяти винятково в інтересах останнього, не допускаючи розголошення конфіденційної інформації про майнове та фінансове становище споживача ріелторських послуг.

2. Суб’єкт ріелторської діяльності, що здійснює виконання договору, не має права робити дії, що можуть призвести до погіршення майнового та фінансового стану споживача ріелторських послуг у порівнянні з існуючим положенням на момент укладання договору, без письмової згоди на те споживача ріелторських послуг.

3. Під час виконання договору суб’єкт ріелторської діяльності зобов'язаний в розумно достатній для цього строк повідомляти споживача ріелторських послуг про інформацію, що має істотне значення для виконання договору, а також передавати споживачу ріелторських послуг отримані суб’єктом ріелторської діяльності відповідні документи.

4. Суб’єкт ріелторської діяльності, що виконав належним чином договір зі споживачем ріелторських послуг, має право вимагати від останнього складання та передачу суб’єктом ріелторської діяльності документа (акту), що свідчить про таке виконання.

Споживач ріелторських послуг має право обумовити складання документу (акту), що свідчить про виконання суб’єктом ріелторської діяльності договору, передачею йому суб’єктом ріелторської діяльності усіх необхідних документів, що безпосередньо стосуються наданої споживачу ріелторських послуг послуги, у тому числі документів, що мають значення для визначення прав споживача ріелторських послуг на придбаний для нього (придбаний ним) об'єкт нерухомості.

 

Стаття 33. Захист прав третіх осіб 

1. Суб’єкт ріелторської діяльності і споживач ріелторських послуг не мають права включати в договір, що укладається між ними, умови, що порушують законні права і інтереси будь-яких третіх осіб, що не беруть участі у договорі.

У разі, якщо в процесі або в результаті виконання договору, що містить зазначені вище умови, третім особам заподіяний майновий збиток, суб’єкт ріелторської діяльності і споживач ріелторських послуг несуть перед такими особами солідарну відповідальність за збитки, що були нанесені.

2. Особи, законні права яких на об'єкт нерухомості, порушені або перебувають під загрозою порушення, мають право звернутися до суду за місцем перебування зазначеного об'єкта нерухомості з вимогою про припинення здійснюваних у відношенні них незаконних дій.

Дія цієї частини поширюються також і на представників неповнолітніх, недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які діють у їхніх інтересах.

 

РОЗДІЛ VІ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІЕЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Стаття 34. Висвітлення інформації з питань ріелторської діяльності 

1.У друкованому засобі масової інформації, що видається Ріелторською палатою України, публікуються:

1) Реєстр ріелторів та зміни до нього, у тому числі інформація про включення та виключення з нього ріелторів;

2) Реєстр суб'єктів ріелторської діяльності та зміни до нього, у тому числі інформація про включення та виключення з нього суб'єктів ріелторської діяльності;

3) інформація про видачу Сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності, його зупинення та анулювання;

4) інформація про видачу Кваліфікаційного свідоцтва ріелтора, його зупинення та анулювання;

5) інформація про видачу Свідоцтва про підвищення кваліфікації ріелтора;

6) перелік навчальних закладів (підприємств установ, організацій), що здійснюють професійну підготовку та підвищення кваліфікації ріелторів.

2. Інформація, визначена в частині першій цієї статті, оприлюднюється також на офіційному веб-сайті Ріелторської палати України і може оприлюднюватися в інших засобах масової інформації.

 

Стаття 35. Право на збір інформації

1. Суб‘єкт ріелторської діяльності на підставі договору про надання ріелторських послуг має право проводити збір та отримання інформації та документів, необхідних для укладення та виконання правочину з об'єктом нерухомості, державної реєстрації об'єкта нерухомості, прав (переходу прав) на нього та правочинів з ним, забезпечення державної реєстрації, а також забезпечення нотаріального посвідчення правочину (у випадках, передбачених законодавством, чи за погодженням сторін правочину), якщо відповідні інформація та документи не надані йому споживачем ріелторських послуг.

2. Збір, надання та використання інформації, передбачені цим Законом, здійнюються з урахування вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

 

Стаття 36. Інформація, що надається суб’єктам ріелторської діяльності

1. Суб’єкт ріелторської діяльності, що уклав зі споживачем ріелторських послуг відповідний договір і здійснює свою професійну діяльність відповідно до чинного законодавства України, має право на одержання у встановленому порядку від посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств житлово-комунального господарства, інших підприємств, установ та організацій, а також інших посадових осіб інформації про об'єкти нерухомості, які є предметом даного договору, а також відомостей про власників даних об'єктів нерухомості та інших осіб, які мають права на цей об‘єкт.

2. Посадові особи органів державної влади, підприємств житлово-комунального господарства та органів самоврядування громадян, інших підприємств, установ та організацій, а також інших посадових осіб зобов'язані надавати суб’єктам ріелторської діяльності по запиту, за умови дотримання встановлених законодавством, в тому числі щодо захисту персональних даних, вимог інформацію:

1) про об'єкти нерухомості, їх характеристики, за умови, що відповідні об'єкти нерухомості не належать до режимних об'єктів, розголошення інформації про які заборонено законодавством України;

2) про юридичних та фізичних осіб, що є власниками об’єктів нерухомості.

Підставою для надання суб’єктам ріелторської діяльності зазначеної інформації є відповідний письмовий запит.

 

Стаття 37. Органи, що здійснюють інформаційне забезпечення ріелторської діяльності 

1. До органів, що здійснюють виконання запитів суб’єктами ріелторської діяльності про надання їм інформації, зазначеної в статті 38 чинного Закону, відносяться:

1) організації, що здійснюють у встановленому порядку ведення державного земельного кадастру, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також створення бази даних про права на нерухомість, їх перехід від одного правовласника до іншого, про обмеження прав і інших угодах з нерухомістю;

2) органи внутрішніх справ;

3) податкові органи;

4) нотаріальні контори (нотаріуси);

5) органи запису актів громадянського стану;

6) районні (міські) відділи соціального забезпечення;

7) органи житлово-комунального господарства та організації, що здійснюють експлуатацію об'єктів нерухомості житлового і нежитлового фондів;

8) інші органи, організації, установи, підприємства та посадові особи.

 

Стаття 38. Умови надання інформації про юридичних та фізичних осіб 

1. Надання органами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суб’єктам ріелторської діяльності інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється в обсязі відомостей, включених до реєстру ЄДРПОУ.

2. Надання суб’єктам ріелторської діяльності персональних відомостей про фізичних осіб здійснюється:

1) органами внутрішніх справ - в обсязі відомостей про факти реєстрації громадян за адресами їх місця проживання;

2) податковими органами - в обсязі відомостей про відсутність заборгованостей по сплаті податків;

3) органами житлово-комунального господарства та організаціями, що здійснюють експлуатацію об'єктів нерухомості житлового і нежитлового фондів;

4) органами соціального забезпечення - в обсязі відомостей, необхідних для встановлення характеру прав на нерухомість неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних осіб, інших осіб, які потребують підвищеного соціального захисту;

5) органами реєстрації актів цивільного стану - в обсязі відомостей, що включаються в журнали реєстрації актів громадянського стану.

 

Стаття 39. Конфіденційність інформації, отриманої при здійсненні ріелторської діяльності 

1. Суб'єкти ріелторської діяльності зобов'язані зберігати конфіденційність інформації, отриманої ними в процесі здійснення ріелторської діяльності від споживачів ріелторських послуг та третіх осіб. Забороняється використовувати таку інформацію у своїх інтересах або в інтересах інших осіб. Вимоги щодо збереження конфіденційності інформації зберігають свою чинність і після виконання суб'єктом ріелторської діяльності своїх обов'язків згідно умов відповідного договору про надання ріелторських послуг.

2. Треті особи мають право на отримання інформації, яка є конфіденційною та/або становить комерційну таємницю суб'єктів ріелторської діяльності чи замовників (споживачів) ріелторських послуг, лише в межах передбачених чинним законодавством України.

 

Стаття 40. Оскарження відмови в наданні інформації 

1. Оскарження відмови посадової особи чи органа, зазначеного в статті 37 цього Закону, у наданні суб’єкту ріелторської діяльності запитуваної інформації відповідно до статей 36 і 38 чинного Закону здійснюється в судовому порядку.

 

Стаття 41. Реклама ріелторської діяльності

1. Суб’єкти ріелторської діяльності мають право на рекламу, зміст якої має відповідати вимогам законодавства України.

 

РОЗДІЛ VII 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 

 

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та в установленому порядку внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення до законів України змін, що випливають із цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

3. Всеукраїнській спілці громадських організацій «Ріелторська палата України» протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.

4. Органам державної влади, зазначеним у статті 14 цього Закону, протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону делегувати в порядку, визначеному цим Законом, відповідних представників до складу Ради Ріелторської палати України.

5. Суб’єкти ріелторської діяльності протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом зобов‘язані привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

Фізичні особи, які отримали Кваліфікаційні свідоцтва ріелторів до набуття чинності цим Законом, мають право протягом строку, встановленого у абзаці першому цього пункту, зареєструватися в Реєстрі ріелторів у порядку, встановленому Ріелторською палатою України. У разі невикористання такого права на реєстрацію зазначені Кваліфікаційні свідоцтва ріелторів анулюються, а такі фізичні особи втрачають право на здійснення ріелторської діяльності на підставі цих свідоцтв.

 

 

Голова Верховної Ради  

України                                                            В.ЛИТВИН

Просмотров всего: 14176 Просмотров сегодня: 1

• ЗАКОН УКРАЇНИ ріелторську